25 травня в
Оленокосогорівській школі учні 4 класу прощалися з початковою школою. Радісне і
сумне водночас було це свято.
Радісне – бо діти
подорослішали, мріють навчатися далі, працювати, творити і жити, а сумне – бо
прощалися зі своїм затишним куточком, в якому вони раділи і сумували, плакали і
сміялися всі чотири роки, прощалися зі своєю першою вчителькою, Городецькою Оксаною
Леонідівною, яка віддала їм свою ласку і любов.
Цей день провів
межу між дитинством та юнацтвом!
Із дерева роду
зростає пагіння,
І лине до сонця, до
світла.
Стрічай, Україно,
нове покоління,
Що ніби веселка
розквітло.
|