25 травня в Оленокосогорівській школі учні 4 класу прощалися з початковою школою. Радісне і сумне водночас було це свято.

Радісне – бо діти подорослішали, мріють навчатися далі, працювати, творити і жити, а сумне – бо прощалися зі своїм затишним куточком, в якому вони раділи і сумували, плакали і сміялися всі чотири роки, прощалися зі своєю першою вчителькою, Городецькою Оксаною Леонідівною, яка віддала їм свою ласку і любов.

Цей день провів межу між дитинством та юнацтвом!

Із дерева роду зростає пагіння,

І лине до сонця, до світла.

Стрічай, Україно, нове покоління,

Що ніби веселка розквітло.